19 лютого 2026 року Верховний адміністративний суд Республіки Болгарія підтвердив, що частина положень, ухвалених Радою Міністрів у «Програмі гуманітарної підтримки та інтеграції переміщених осіб з України, яким надано тимчасовий захист», є незаконною, і скасував їх.

I. Передумови

02.05.2025 р. на офіційному сайті Ради Міністрів - pris.government.bg - було оприлюднено Рішення [1], яким на підставі ч. 2 ст. 2 Закону про притулок і біженців було ухвалено нову Програму гуманітарної підтримки та інтеграції переміщених осіб з України, яким надано тимчасовий захист у Республіці Болгарія (далі - «Рішення» та «Програма»).

Програма набрала чинності з 01.05.2025 р. Відповідно до неї, переміщені особи з України, яким надано тимчасовий захист після 24.02.2022 р. і які не належать до групи ризику, можуть скористатися Програмою одноразово строком до 60 календарних днів. У Програмі визначено критерії, за якими особа відноситься до групи ризику і, відповідно, має право на проживання протягом усього строку тимчасового захисту - до 04.03.2026 р.

Після ухвалення Програми тисячі українців із тимчасовим захистом у країні зіткнулися з низкою труднощів - як щодо подання документів для участі, так і, насамперед, щодо визначення строку проживання та належності до так званої «групи ризику», яка дозволяє перебування до 04.03.2026 р.

У своїй статті «Розділені сім’ї та відмова в притулку: хто залишається поза новою Програмою гуманітарної підтримки та інтеграції переміщених осіб з України?» Фундація доступу до прав детально проаналізувала проблемні аспекти Програми, зокрема щодо найбільш уразливих категорій - дітей. Важливим кроком у захисті прав осіб із тимчасовим захистом стало також судове оскарження Рішення Ради Міністрів, подане постраждалими особами за підтримки ФАР, які отримали правову допомогу та представництво.

II. Судове рішення

За результатами розгляду цієї справи 19.02.2026 р. Верховний адміністративний суд ухвалив рішення [2], яким скасував Рішення Ради Міністрів Республіки Болгарія в частині, що визначає, які саме діти належать до так званої «групи ризику». Суд встановив, що оскаржувані положення, які стосуються дітей та сімей із дітьми, суперечать національному та європейському праву, зокрема національному визначенню вразливих осіб, а також міжнародно-правовим стандартам у сфері прав дитини.

Верховний суд зазначив: «У п. 5.1, літ. „а“ розділу V „Групи ризику“ Програми визначено категорію осіб, яка відносить до групи ризику, а саме: дитину віком від 0 до досягнення 12-річного віку, яка перебуває у супроводі одного з батьків або іншої повнолітньої особи, що здійснює догляд за дитиною на підставі довіреності. Запроваджена таким чином категорія осіб перебуває у повній суперечності з визначенням, наведеним у § 1, п. 17 Додаткових положень Закону про притулок і біженців, оскільки має місце звуження кола осіб, які повинні належати до групи ризику, а саме - дитини віком від 0 до 12 років за умови, що вона перебуває у супроводі одного з батьків або іншої повнолітньої особи, яка здійснює догляд за дитиною на підставі довіреності..... Крім того, запроваджена Програмою вимога щодо супроводу дитини лише одним із батьків або іншою повнолітньою особою порушує основоположний принцип цілісності сім’ї. Сім’я є основною клітиною суспільства та природним середовищем для добробуту її членів, передусім дітей. Як випливає з преамбули Конвенції про права дитини, яка прийнята, ратифікована, оприлюднена та чинна для Республіки Болгарія і підлягає прямому застосуванню відповідно до ч. 4 ст. 5 Конституції, передбачено, що для повного й гармонійного розвитку особистості дитина повинна зростати в сімейному середовищі. Зі ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) також випливає, що право на сімейне життя є фундаментальним правом людини, забезпечення якого держава зобов’язана гарантувати. Це нормативне визнання зв’язку „дитина - батьки“ має своє природне психологічне підґрунтя, а його порушення може призвести до незворотних наслідків для психологічного добробуту як дитини, так і її батьків.»

Рішення Верховного адміністративного суду не є остаточним і на даний час є предметом оскарження перед іншим, розширеним складом Верховного адміністративного суду.

III. Значення

Це стратегічна перемога не лише для скаржників, серед яких є батьки та неповнолітні діти, але й для всіх переміщених сімей у Болгарії, які зіштовхуються з правовими та адміністративними перешкодами у доступі до підтримки та житла.

Рішення має важливі наслідки для практичного застосування політик підтримки переміщених осіб у Болгарії:

· Відновлює права значної кількості сімей з дітьми, які були виключені з Програми гуманітарної підтримки.

· Підкреслює, що умови надання підтримки не можуть обмежувати доступ на підставі формальних вікових та освітніх критеріїв, які створюють нерівність.

· Підтверджує, що захист дітей і право на сімейне життя мають бути визначальними принципами під час розроблення та реалізації соціальних та інтеграційних програм.

Таким чином, це рішення є важливим кроком уперед у відстоюванні прав осіб із тимчасовим захистом, підкреслюючи роль неурядових організацій як ефективного правового посередника та захисника прав громадян. Висловлюємо вдячність нашим донорам і партнерам за довіру та підтримку - цей успіх є результатом наших спільних зусиль задля забезпечення справедливості та рівного доступу до прав і послуг.

[1]  https://pris.government.bg/document/6d69bf743388f6a39ebd340a91111fb6 

[2] https://info-adc.justice.bg/courts/portal/edis.nsf/e_act.xsp?id=2597351&code=vas&guid=1297780429